Сайт ХОЛОДІВСЬКОЇ
сільської ради

 

c.Холодівка




 

 

  СЕЛО МОЄ                     

 

Я бачив  в світі сіл чи мало,
                                          Але такого, як моє,

Де б мати ангелом співала…

Навіть у снах не постає

 

Моє село є найрідніше,

Святиня долі оберіг,

Бо тут все серцю наймиліше,

Тут – мама й батьківський поріг.

 

Село багато зла зазнало:

Був 33-й голод, мор,

У війнах, злиднях потерпало,

Відлуння їх є до цих пор.

 

Як війнам, горю засторога,

Стоїть увінчаний в селі,

Наш Гриб Альоша,воїн строгий –

Бронзове втілення душі.

 

Село у світі прославляє

Наш знаменитий член родини

Професор Заєць,що вкладає

В науку знань своїх перлини.

 

Та найдорожчім   в нашім краї

Є наші люди працьовиті

Що славним хлібним урожаєм

Навік повагою повиті.

 

Це – п’ятисотенниць  славетних,

Буряководів честь відома,

Молочних рік майстрів шляхетних…

Село моє в усім вагоме.

 

Ми всі шануєм працьовитих,

Всіх хліборобів, орачів,

Таких як от Параска Дмитрик,

Й славна родина Паничів.

 

В нас соловейко всіх чарує,

А в ранці – жайвір веселить,

Зелене жито лиш квітує,

А хлібом пахне кожна мить.

 

Тут завжди нива колоситься,

Літа зозуля всім кує.

І як тобі не поклониться,

Село моє,життя моє ?

 

Одвічно близька й сокровенна

Нам Богом  послана земля

Це Холодівка – міць священна

Навік жива любов моя !

 

                                                              Петро Дідик

 

------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

 

 

 

                                      СПОГАД

 

 

Приїжджаю у село до  мами,

Де  старенька  груша  на  межі

Де  стежина  вкрита споришами

Й  оживають  спогади в душі

 

Тут уперше  вимовив я мама,

Тут уперше  закохався я,

Розумію все це лиш з роками,

Що  пройшла тут  молодість  моя.

 

Ось ходив малий і босоногий,

Тут пішов до  школи  вперше я,

Розійшлися в білий  світ дороги,

Залишилась лиш пісня  солов’я.

 

Приїжджайте у село, тут  мати,

І батьками уже стали Ви,

Щедро Вас зустріне рідна  хата,

І старенька груша на  межі…

 

Приїжджайте у село згадати,

Ось уже і сивочолі Ви,

Більше не  стрічає рідна  мати,

І посохла  груша на  межі.

 

 

                                              Дідик П.І

 

----------------------------------------------------------------------------------------

 

 

 


 

 

 

 



Обновлен 23 мар 2015. Создан 19 июл 2014